Життя, немов втілена мрія: Усе є в тобі - і розум і краса! І я бажаю, щоб спокійно й світла Тебе дорога на щастя привела, Щоб доля удачу подарувала, Щоб вічна весна в душі панувала.
Як нерозгадана таємниця, Свята принадність дихає в ній. Ми дивимося з добрим ожиданьем На тихе світло її очей. Земне ль у ній очарованье, Иль неземна благодать? Душа відкрилася їй признаньем, И серце рветься обожнювати...
Улюблена! Усе без тебе осоружно: Місяць і зірки, північ і світанок... І навіть сонце світить мені уныло, Коли тебе із мною поруч немає. Так нехай тобі супроводжує лише щастя, Удача осінить тебе крилом. І нехай любов моя, надія н участье Оберігають і зберігають твій будинок.
Мріяв я виразити не раз Все те, що значиш для мене ти, Шукав неповторних фраз, Шукав слова, що так багато, Hо почуттям непідвласна мова, И прийняв я як неминучість, Що не зможу в слова наділити Невичерпну ніжність.
